Майже:) Якщо є префікс, то логічно його можна забрати із слова - і буде окей. Як у словах: під'їхати - їхати, підтримати - тримати.
Тут піджак - жак.... Навряд))) То весь корінь, просто початок слова співзвучний із префіксом.
Саме тому на місці літер ДЖ у слові один звук 'дж'. Як і в запозичених "джаз", "джинси" тощо.

Не ведіться на "Ь")) Це не звук! Отож у слові оСьдечки поруч під час вимови стають 2 звуки: [С'] і [Д].
А оскільки [Д] - дзвінкий, то він підтягає до себе попередній звук і там вимовляємо не [С'], а [З'] - [оЗ'дечки].
Однаковий звук тільки у варіанті Г.

Так! Не сумнівайся. Коли поруч стоять 2 приголосні, то дуже часто м'якості останнього вистачає на двох - він нею просто ділиться з попереднім звуком: [С'В'ато] (обидва скажемо м'яко), [Ц'В'ах], [Д'Н'і]...

"Чому не Б" - не можу так сказати, тут варто уточнити саме номер тесту (і де він: у частині тренування на відео чи вже контролю).
Але про "зап'ястний" залюбки поясню:
нагадаю, що звуки - це те, як ми ГОВОРИМО слово. Це те, що ми чуємо.
Спробуйте дослухатися поради з уроку і вимовити це слово. Але не повільно, не по складах, а як у житті, швидко. Чи точно ви там прочитаєте всі літери?)
Ви скажете [запйаСНий], тобто "Т" у вимові взагалі випадає.
(саме тому діти часто на письмі забувають про оту "Т" і пишуть з помилкою).

Те саме стосується слів:
контрастний - [контраСНий]
студентський - [студеНС'кий] тощо

До тестів вам треба розрізняти тільки : тут приголосний вимовляємо твердо чи м'яко? А оці різновиди ступенів м'якості вам не потрібні (ура!!🤪🤓).

Але для загального розвитку чи поглибленого вивчення поясню. Тут усе просто:
це не якісь ступені градації м'якості одного звука)) це просто різні назви для різних(!) типів приголосних:
коли одні звуки будемо вимовляти м'яко, називатимемо їх м'якими, а коли вимовляємо м'яко інші - називаємо просто пом'якшеними.🤷♀️

✅- такі приголосні, як БПВМФ ГКХ ЖЧШ Ґ можуть бути тільки пом'якшеними. Тому якщо вимовляємо їх НЕ твердо, значить називаємо їх пом'якшеними))
ЧІПКА [чʼ]
КІШКА [кʼ]
ЖІНКА [жʼ]

✅ - решту приголосних з м'якою вимовою так і називаємо - м'які!
РІЧКА [р']
ТІЛО [т']
НЯНЬКА [н'] тощо

Пояснюю:
А Зірка, проСьба, Зябра, ліЗь - скрізь звук [з']
В Тюль, молодісТь, цілуєТься - останнє слово підвело)) Бо ж пам'ятайте особливі сполуки, які вимовляються не так, як пишуться. Зокрема, ТЬСЯ (а читаємо [ц':а]) - тут зовсім немає звука Т чи Т'.

Саме так! Це стосується всіх приголосних👍
С - С'
Т - Т'
тощо
Це будуть різні звуки. Отож у словах «Сом» і «Сіно» немає однакових приголосних звуків👌

Класне питання! Є привід ще раз згадати основне. Розбираємося:

Згадайте основний принцип у вимові: глухі (з нижнього поверху) легко переходять у дзвінкі в компанії іншого дзвінкого (з верхнього поверху).

Подивимося, що ми маємо в слові ПРОСЬБА:
С і Б поруч (глухий і дзвінкий). Чому вони поруч? Бо між ними Ь, а це не звук, пам'ятаєте? Тож у транскрипції все ж С і Б поруч.
Висновок: [с'] обов'язково перетвориться на [З'].
[ПРОЗ'БА]

лі[З'] і про[З']ба

Тут потрібне розуміння, що таке апостроф. Апостроф ми ставимо саме для того, аби зберегти тверду вимову попереднього приголосного.

Щоб було [мЙасо], а не мяяясо (як в російській).

Тому будь-яка літера, що стоїть перед апострофом, буде твердою.

Літера Щ завжди буде звучати як [шч]. Завжди. Без винятків. Незалежно від позиції у слові.

Трохи не так=).
Пишеться слово бороТьба.
Але коли ми його вимовляємо, то на місці літери Т ми чуємо/говоримо звук [Д].
Тому боро[д]ьба - це тільки про звуки, не написання.